Терміново: Ліван і США просять Ізраїль призупинити удари по «Хезболлі» до переговорів — Axios

Напруга на південному кордоні Лівану загострилася після того, як офіційні представники Бейрута та адміністрація Сполучених Штатів звернулися до Ізраїлю з проханням тимчасово припинити авіаудари по позиціях Хезболли перед запланованими прямими переговорами між Ізраїлем та Ліваном. Рішення може вплинути на хід перемовин у Вашингтоні та на подальшу динаміку відносин у регіоні.

Терміново: Ліван і США просять Ізраїль призупинити удари по «Хезболлі» до переговорів — Axios

За даними Axios, ліванський уряд через американських посередників закликав Тель-Авів показати «жест доброї волі» і призупинити повітряні операції напередодні першого раунду прямих переговорів, які мають відбутися у Вашингтоні. У Бейруті наголошують, що будь-яке перемир'я має бути узгоджене безпосередньо між урядами Ізраїлю та Лівану, а не через посередництво третіх сторін або під тиском регіональних акторів.

Що відомо про переговори та позиції сторін

У середу посли двох країн у Вашингтоні мали провести перший раунд зустрічей під егідою Державного департаменту США. Перед цим відбулася тристороння телефонна розмова з представником Держдепу, під час якої обговорювали формат діалогу та можливі кроки для деескалації. Ліванська сторона запропонувала повернутися до домовленостей про перемир'я від листопада 2024 року й велику частину ініціатив базувати на принципі: удари лише у відповідь на безпосередні загрози з боку Хезболли.

Представники США, зі свого боку, закликали Ізраїль розглянути можливість тимчасової паузи, щоб створити сприятливі умови для переговорів із Бейрутом. Водночас у Вашингтоні підкреслюють, що не мають наміру дозволяти Ірану диктувати зміст домовленостей у Лівані, адже Тегеран є ключовим покровителем руху Хезболла. Це створює складний баланс між прагненням знизити напруженість і політичними обмеженнями, які стоять перед урядом Ізраїлю.

В Ізраїлі позиції в уряді та серед високопосадовців різняться: частина чиновників наполягає на продовженні операцій до повного нейтралізування загроз, інша — вбачає сенс у тактичній паузі заради дипломатичних результатів. Прем'єр-міністр Беньямін Нетаньяху досі не ухвалив остаточного рішення, зазначають джерела видання.

Міжнародні реакції та гуманітарні наслідки

Останні удари спричинили значні людські втрати: за даними ліванського Міністерства охорони здоров’я, внаслідок авіаударів загинули сотні людей, а ще понад тисячу отримали поранення. Ці цифри спричинили хвилю міжнародного занепокоєння — кілька європейських столиць вже висловили обурення інтенсивністю ударів по цивільній інфраструктурі Лівану. У таких умовах заклики до призупинення ударів набувають не лише дипломатичного, але й гуманітарного характеру.

Також тривають складні переговори між Вашингтоном і Тегераном, де ізраїльська операція в Лівані стала одним з ключових питань. Іран попередив, що готовий відійти від деяких попередніх домовленостей зі США, якщо удари по Лівану не припиняться. Це збільшує ризики ескалації на регіональному рівні і підсилює тиск на дипломатичні канали.

Якщо Ізраїль погодиться на коротке тактичне призупинення ударів, це може дати поштовх для подальших домовленостей і створити можливість для більш широких переговорів, спрямованих на стабілізацію ситуації. Якщо ж Тель-Авів відмовиться, ризики продовження бойових дій і подальших жертв залишаться високими, а переговори можуть ускладнитися або відтермінуватися.

Ситуація залишається динамічною: у найближчі дні від рішень ключових сторін залежатиме, чи вдасться досягти короткострокової деескалації та перейти до серйозного дипломатичного діалогу. У будь-якому разі, на кону — життя мирних мешканців і стабільність всього регіону.