Холодні ночі на столичній Троєщині стали для багатьох мешканців не просто неприємністю, а щоденною боротьбою за комфорт і здоров’я. Люди збирають додаткові ковдри, гріються біля електрообігрівачів і скаржаться на бездіяльність комунальних служб — ситуація загострюється вже більше тижня. У центрі скарг — відключення централізованого опалення та відсутність гарячої води в багатоповерхівках.
«Спимо під трьома ковдрами, в квартирі +3»: як жителі Троєщини виживають без опалення
Жителі будинку на вулиці Оноре де Бальзака повідомляють, що вже 13 днів у їхніх помешканнях немає гарячої води і стабільного опалення. Підприємства-надавачі послуг пояснюють проблеми аваріями в мережах або технічними роботами, тоді як мешканці кажуть, що такі відповіді не рятують від промерзлих батарей у приватних квартирах. Нагріти кімнату можна лише коли тимчасово включають електроенергію — за відсутності централізованого теплопостачання люди змушені використовувати електричні обігрівачі, кип’ятити воду та закутуватись у кілька шарів одягу і ковдр.
Система комунального менеджменту критикується за повільну реакцію: дзвінки в ДРЖКП або у приватні ЖЕКи залишаються без результату, а інформація про терміни ремонту часто суперечлива. Мешканці звертаються до міської адміністрації й народних депутатів, організовують голосові чати й збирають підписи під петиціями, вимагаючи негайного вирішення проблеми та компенсацій за неякісні послуги.
Причини відключень і хто несе відповідальність
Пояснення, які надають енергетики та комунальники, різняться: від пошкодження магістральних труб і зношеності обладнання до боргів перед постачальниками енергії. Часто реальна ситуація — суміш технічного недогляду та фінансових проблем керуючих компаній. В результаті з'являється система короткострокових рішень замість комплексного плану відновлення інфраструктури.
У цьому контексті ключові слова — опалення, гаряча вода, електроенергія — перетворюються на політичний маркер: від того, як швидко і прозоро реагують місцева влада й профільні служби, залежить довіра виборців і інформаційний фон у медіа. Відповідальні за теплопостачання організації мають публікувати достовірні графіки ремонтів і робити зрозумілі звіти про фінансування та закупівлі, щоб знизити напругу в громадах.
Мешканці вимагають притягнення до відповідальності не тільки технічного персоналу, а й посадовців, які контролюють якість надання послуг. Прозорість контрактів на обслуговування мереж і більш жорсткий контроль за виконанням робіт — серед головних вимог активістів.
Наслідки для людей та можливі шляхи вирішення
Ті, хто живе в будинках без опалення, відчувають реальні ризики для здоров’я: діти, люди похилого віку та хронічно хворі — у групі підвищеної небезпеки. Проблеми з гарячою водою створюють додаткові гігієнічні труднощі, а залежність від електроенергії підвищує витрати сімей, особливо якщо доводиться купувати додаткові обігрівачі й платити за ночі роботи приладів.
Експерти радять комбінувати оперативні та довгострокові заходи: першочергово — оперативні ремонти та організація пунктів тимчасового обігріву для вразливих категорій населення; середньостроково — інвентаризація мереж і планова модернізація систем опалення; в довгостроковій перспективі — інвестиції у тепломодернізацію будинків і розвиток альтернативних джерел енергії. Крім технічних рішень, важливі й політичні кроки: укладання прозорих контрактів, підвищення контролю за виконанням робіт та створення механізмів компенсацій для постраждалих мешканців.
І поки тривають ремонти і перемовини, на вулицях Троєщини — історії людей, які щодня вимірюють холод не термометром, а власним відчуттям. Вони наголошують: ситуація з опаленням — це не лише побутова проблема, а й питання місцевої політики, відповідальності та пріоритетів при розподілі бюджетних коштів. Солідарність мешканців, активна громадянська позиція і тиск на відповідальні інституції можуть пришвидшити вирішення, але без системних змін подібні кризи будуть повторюватися.
«Щоб зменшити ризики»: експерт пояснив, як енергетика України зміниться назавжди (відео)