Шок: ЄС збагатив Росію майже €3 млрд через кризу на Близькому Сході — розслідування ТСН

Розслідування змушує замислитися: як Європа опинилася в ролі фінансового підсилювача для ворога, коли йдеться про енергетичну безпеку? Нові дані про закупівлі зрідженого природного газу створюють серйозні питання щодо політики імпорту та реальної ефективності санкцій. Документи і аналітика вказують на те, що в першому кварталі 2026 року європейські країни істотно наростили закупівлі з російського проєкту, попри публічні заяви про зменшення залежності від росія і російських енергоносіїв.

Шок: ЄС збагатив Росію майже €3 млрд через кризу на Близькому Сході — розслідування ТСН

За даними, які отримало розслідування ТСН на базі відкритих джерел і аналітичних звітів, сума покупок ЗПГ із проєкту «Ямал» сягнула близько €2,88 млрд у першому кварталі 2026 року. Це сталося на тлі геополітичних потрясінь — насамперед через ескалацію біля Ормузької протоки, що призвело до обмежень постачань з Перської затоки та дефіциту альтернативних поставок.

Експерти відзначають: коли близькосхідні постачальники скоротили експорт або його логістику було ускладнено, ЄС оперативно шукав заміни, і вони з’явилися в російському LNG. Результат — Європа купила майже всі доступні партії з «Ямал»: 69 із 71 суден. Це дозволило Москві отримати значні валютні надходження, які зменшують ефект від санкцій та підтримують бюджетні потреби в умовах війни та міжнародного тиску.

Що сталося і чому це тривожить

Ключовий фактор — глобальна перебудова ланцюгів постачання енергоносіїв унаслідок кризи на Близькому Сході. Обмеження в районі Ормузької протоки автоматично підвищили попит на ЗПГ у Європі, оскільки постачання з Катару та інших країн Перської затоки опинилися під загрозою. Відтак імпортери у ЄС шукали швидкі альтернативи і звернулися до російських поставок.

Політичний дисонанс — очевидний. З одної сторони, офіційна стратегія ЄС залишає за мету зменшити енергетичну залежність від росія. З іншої — у реальному часі ринок і логістика диктують свої правила: за відсутності достатніх альтернатив купувати доводиться там, де є доступний ресурс. Це породжує дилему між політичною позицією і економічною реальністю.

Аналітики підкреслюють, що хоча в Брюсселі є план повної заборони імпорту російського ЗПГ з дедлайном на січень 2027 року, нинішня ситуація показує, що без подальшого посилення інфраструктури і пошуку надійних постачальників ЄС може опинитися в пастці короткострокових рішень, що підривають довгострокові політичні цілі.

Наслідки, ризики і можливі відповіді

Негативні наслідки вже очевидні: зростання валютних надходжень до росія означає підсилення економічної спроможності держави витримувати міжнародний тиск і продовжувати агресивні дії. Збільшений попит на російський LNG також створює ризик нормалізації економічних зв’язків, що може послабити ефективність санкційної політики.

Що може зробити ЄС? По-перше, терміново пришвидшити диверсифікацію джерел постачання: розширювати контракти з іншими виробниками, будувати додаткові термінали для регазифікації і нарощувати власні запаси. По-друге, тимчасово посилити регулювання імпорту з суворими вимогами щодо прозорості походження та оподаткування, аби мінімізувати прямий фінансовий ефект для російського бюджету. По-третє, працювати на дипломатичному рівні для гарантування безпеки морських шляхів, зокрема біля Ормузької протоки, щоб знизити ризик повторення таких шокових сценаріїв.

Для громадськості та політиків важливо вимагати від урядів прозорих звітів про обсяги закупівель, умови контрактів і реальний вплив закупівель на фінанси держав-агресорів. Розслідування, як це робить ТСН, відіграють критичну роль у підвищенні обізнаності і формуванні суспільних вимог до рішень, що мають стратегічне значення для безпеки.

У підсумку, нинішній економічний парадокс — коли ЄС одночасно декларує політику стримування росія і наповнює її скарбницю через купівлю енергоносіїв — ставить важливе питання: чи зможе Євросоюз узгодити слова і дії до січня 2027 року, чи кризові обставини і далі змушуватимуть приймати компромісні рішення, що підривають стратегічні цілі?