росія жене українців на Майдан (відео) — експерт (відео)

У холодну пору року тема енергетичної безпеки виходить на передній план, і разом із цим зростає ризик інформаційних і психологічних атак. Згідно з оцінками фахівців, противник намагається скористатися уразливістю інфраструктури, щоб спровокувати масові протестні настрої. Тим не менше, як наголошує експерт з гібридної війни, Соломія Хома, такі спроби мають обмежений ефект через високий рівень соціальної стійкості та мобілізації населення.

росія жене українців на Майдан (відео) — експерт (відео)

У дискусіях навколо можливих сценаріїв ескалації часто з'являються меседжі про те, що росія нібито спрямовує громадян до вуличних протестів, використовуючи загальні технічні негаразди — від планових та аварійних відключень електроенергії до перебоїв із теплопостачанням. Частина такої операції базується на поєднанні реальних проблем інфраструктури з інтенсивною інформаційною кампанією, що має на меті створити відчуття безвиході та недовіри до влади. Однак аналіз поведінки суспільства показує, що українці, як і раніше, демонструють високий рівень колективної солідарності, що значно ускладнює маніпуляції.

Елементи гібридної війни включають не лише фізичні удари по критичній інфраструктурі, а й масштабні кампанії дезінформації в соціальних мережах, фейкові відео та підроблені свідчення, які мають мобілізувати протести. Водночас ефективність таких методів залежить від реакції державних інституцій, незалежних медіа та громадських організацій. Коли інформація подається швидко, прозоро і з перевіреними фактами, можливості ворога значно скорочуються. Саме тому підвищення оперативності комунікації залишається ключовим завданням для збереження стабільності.

Чому провокації не спрацьовують

Є кілька базових причин, чому спроби спровокувати масові акції протесту виявляються малоефективними. По-перше, рівень довіри до волонтерських мереж та місцевих ініціатив залишається високим: люди одразу обмінюються інформацією про джерела допомоги, пункти обігріву та резервні джерела енергії. По-друге, українське суспільство має досвід реагування на кризи, включно з відключеннями світла й іншими побутовими негараздами, що знижує паніку. По-третє, активна робота фактчекерів і незалежних журналістів підриває довіру до фейкових наративів, а розкриття джерел дезінформації знижує її вплив.

Крім того, політичний спектр всередині країни більш розмаїтий, і без масштабної організаційної підтримки з боку опозиційних груп створити тривалу хвилю протестів стало складніше. Примітивні провокації, які покладаються лише на емоційні тригери, не витримують перевірки часом і фактажем. Таким чином, хоча окремі інциденти можуть викликати короткочасні прояви невдоволення, вони рідко переростають у масові рухи, здатні змінити політичну ситуацію.

Як реагувати державі та суспільству

Для зменшення ризиків подібних кампаній важливі як державні, так і громадські заходи. Необхідно посилити інформаційну безпеку: оперативно інформувати населення про масштаби проблем, план дій і адреси допомоги, щоб не залишати простору для маніпуляцій. Технічні рішення включають розвиток резервних джерел енергопостачання, децентралізацію мереж та інвестиції в захист критичної інфраструктури. Поширення практик цивільної готовності — від інструкцій щодо поводження під час відключень до створення локальних мереж взаємопідтримки — підвищує стійкість громад.

Важливо також зміцнювати роль незалежних медіа і фактчекінгу, які швидко виявляють і спростовують фейкові матеріали, а також підтримувати проактивну комунікацію влади, що базується на доказах та прозорості. Освітні кампанії щодо розпізнавання дезінформації допомагають громадянам не потрапляти в пастки емоційних маніпуляцій. На рівні міжнародного співробітництва корисними є обмін даними про інциденти, координація санкційних механізмів і технічна допомога в ремонті пошкодженої інфраструктури.

У підсумку, хоча спроби спрямувати населення на вуличні протести через штучне загострення умов життя є частиною тактики противника, ефективність цих заходів значною мірою залежить від того, наскільки швидко суспільство і державні органи зможуть організуватися і надати чіткі, правдиві відповіді. Як зазначає Соломія Хома, опір полягає не лише в запобіганні фізичним атакам, а й у збереженні довіри, інформаційної прозорості та солідарності, що робить спроби провокацій марними.