«Пілоти збивають дипстрайки»: «Флеш» вказав на проблему зенітних дронів у ЗСУ

Суперечка навколо застосування бойових безпілотників у зоні конфлікту отримала новий поштовх після заяви спеціаліста з радіотехнологій Сергія «Флеш». Він звернув увагу на практичну проблему — українські оператори зенітних дронів іноді вражають своїх через обмежений час на ідентифікація цілі, тоді як пілоти авіації стримуються від атак, боячись, що об’єкт може бути розвідувальним безпілотником СБУ або ГУР. Ця ситуація впливає не лише на ефективність бойових дій, а й на довіру між родами військ, оперативне планування та ризик дружніх втрат.

«Пілоти збивають дипстрайки»: «Флеш» вказав на проблему зенітних дронів у ЗСУ

Позиція Флеш підкреслює ключові вразливі місця в системі протиповітряної оборони: швидкість прийняття рішень, обмежена інформація в реальному часі та недостатня синхронізація між ППО, авіацією та розвідкою. Коли час на ідентифікація вимірюється секундами, оператори змушені робити вибір між ризиком пропустити реальну загрозу і ризиком вразити «свого». Також існує зворотній ефект: пілоти, знаючи про наявність прихованих розвідувальних безпілотників, можуть відмовитися від агресивних дій проти цілей, які виглядають ворожими.

Причини проблеми та технічні обмеження

Основні фактори, що ускладнюють ситуацію, включають: обмежену пропускну здатність каналів зв’язку, відсутність єдиної та надійної системи ідентифікація «свій/чужий», низьку якість розпізнавання цілей у складних метеоумовах та обмежений час на прийняття рішення під вогнем. Оператори зенітні дрони працюють у високому темпі та під психологічним тиском, що підвищує ймовірність помилкових рішень. Також варто зазначити, що супротивник навмисно використовує тактику «між собою» — застосовує безпілотники для провокацій і дезінформації, що додатково ускладнює розпізнавання.

Технічною перепоною є відсутність уніфікованих пристроїв ідентифікації та захищених каналів зв’язку між підрозділами, а також недостатня інтеграція датчиків до єдиної панорами бою. Без точної та синхронізованої інформації про повітряний простір ризики випадкового ураження зростають.

Шляхи вирішення та оперативні рекомендації

Для мінімізації дружніх втрат і підвищення ефективності контрзаходів варто розглянути кілька практичних кроків. По-перше, посилити навчання операторів зенітні дрони і пілотів щодо процедур ідентифікації та взаємодії. По-друге, впровадити технічні рішення: захищені канали зв’язку, цифрові «паспортні» сигнали для своїх платформи, автоматизовані алгоритми класифікації цілей з верифікацією людиною. По-третє, налагодити чіткі правила взаємодії та чергові коридори для польотів, де відпрацьована послідовність дій зменшує час на ідентифікація.

Крім цього, корисною буде інтеграція розвідувальних даних СБУ, ГУР та інших підрозділів у єдиний інформаційний простір — оперативна панорама, яка дозволить швидше відрізняти «своїх» від «чужих». Також необхідно розвивати елементи електронного маркування та криптографічної автентифікації повітряних апаратів, щоб знижувати ризик помилкових влучань в умовах високої напруги.

Зрештою, проблема, на яку вказав Флеш, — це не лише технічний виклик, а й питання командної взаємодії та довіри. Її вирішення потребує комплексного підходу: від модернізації ППО і розвідки до вдосконалення процедур та спільних навчань. Чим краще буде налагоджена координація між ЗСУ, розвідкою і спецслужбами, тим менше випадків «дружнього вогню» та страху перед атакою на потенційно ворожі цілі.