«Ніхто у світі ніколи не стикався»: в Україні немає жодної цілої електростанції — Шмигаль

Ситуація в енергетиці України отримала гучне і водночас тривожне формулювання від очільника уряду. За словами Дениса Шмигаля, те, з чим нині зіткнулася наша країна, є винятковим за своєю масштабністю — у цивільному світі ще не було подібного досвіду. Вони наголосив, що в Україні практично немає жодної цілісної електростанції, і водночас зазначив: у деяких містах і областях підготовку до таких викликів провалили.

«Ніхто у світі ніколи не стикався»: в Україні немає жодної цілої електростанції — Шмигаль

Ця заява стала каталізатором дискусій у політичному секторі та медіапросторі. Для аналітиків це — сигнал про серйозні системні проблеми в енергетиці та інфраструктурі, які мають як технічні, так і управлінські аспекти. В умовах повномасштабної війни зростає роль не лише виробничих потужностей, але й стійкості мереж, запасів палива та оперативності реагування. Питання про те, як країна пройде етап відновлення, стало ключовим для уряду, місцевих адміністрацій і міжнародних партнерів.

Політичні наслідки такими словами не обмежуються. Заява прем’єра підштовхує до перевірки стратегій, перегляду бюджетів і визначення відповідальності на різних рівнях влади. Громадяни очікують прозорих рішень щодо відновлення інфраструктури, посилення захисту критичних об’єктів та покарання за недбалість під час підготовки до кризових сценаріїв.

Наслідки для енергетичної безпеки та життя громад

Відсутність цілої робочої електростанції означає, що енергосистема працює у надзвичайному режимі: чергування подачі електроенергії, обмеження для промислового споживання, ризики для медичних закладів і критичної інфраструктури. Це призводить до економічних збитків, втрати робочих місць і загострення соціальних проблем. Більш вразливі регіони стикаються з повторними відключеннями, що підриває довіру до місцевої влади і посилює внутрішню політичну напругу.

Критично важливим є інвестування в резервні генератори, системи акумулювання енергії та модернізацію мереж. У короткостроковій перспективі необхідні мобільні рішення для підтримки лікарень, аварійно-рятувальних служб і критичних виробництв. У довгостроковій — трансформація енергосистеми в бік більшої стійкості, диверсифікації джерел і розподіленої генерації.

Причини, відповідальність і план відновлення

Причини нинішнього стану багатогранні: руйнування внаслідок бойових дій, цілеспрямовані удари по енергетичній інфраструктурі противника, а також недооцінка ризиків на рівні окремих адміністрацій. Підготовка до надзвичайних ситуацій у деяких територіях дійсно виявилася недостатньою — це і є предмет критики з боку центральної влади. Потрібні негайні кроки для встановлення чіткої відповідальності, аудиту стану об’єктів та відшкодування збитків за рахунок страхових механізмів і державних програм.

Уряд уже анонсував етапи відновлення: оперативна реанімація мереж і станцій, закупівля трансформаторів і обладнання, упровадження систем дистанційного моніторингу. Долучення міжнародних партнерів стане вирішальним фактором — фінансова допомога, кредити на пільгових умовах, технічна експертиза та постачання обладнання. Водночас політична воля і координація між центральними та місцевими органами влади визначатимуть швидкість прогресу.

Паралельно слід прискорити реформи в енергетиці: стимулювання інвестицій у відновлювальні джерела, розвиток енергетичної ефективності в будівлях та промисловості, підтримка децентралізованих рішень — мікромереж і локальних генераторів. Такі кроки зменшать вразливість до ударів по великих централізованих об’єктах і підвищать загальну стійкість системи.

Політичний діалог навколо цих рішень має бути відкритим і інклюзивним. Громади повинні отримувати регулярну інформацію про хід робіт та плани щодо запобігання майбутнім катастрофам. Лише поєднання оперативних заходів, довгострокових інвестицій і прозорого управління дозволить перетворити поточну кризу в точку зростання для української енергетики й посилити національну безпеку.