МВФ б'є тривогу через війну на Близькому Сході — готує гроші, хто постраждає найбільше?

Світова економіка реагує на ескалацію конфлікту на Близькому Сході: міжнародні фінансові інституції вже сигналізують про можливі серйозні наслідки для торгівлі, енергетики та продовольчої безпеки. На тлі повідомлень про логістичні збої та зростання цін, увага концентрується на тому, хто опиниться в епіцентрі економічного удару і як швидко світ зможе зреагувати грошовими інструментами.

МВФ б'є тривогу через війну на Близькому Сході — готує гроші, хто постраждає найбільше?

Директор-розпорядник МВФ попереджає, що попит на екстрену підтримку може зрости до 20–50 мільярдів доларів. Така сума свідчить про те, що фонд готується до оперативного реагування на шоки платіжних балансів у низці країн. Головні ризики пов’язані зі стрибком цін на нафту й газ, розривами в ланцюгах постачання та зростанням витрат на добрива й транспорт, що прямо вдаряє по продовольчій безпеці та інфляції.

Економісти МВФ відзначають асиметричний характер удару: не всі країни однаково уразливі. Найбільше потерпатимуть ті, хто імпортує енергоносії, має обмежені резерви валют і вузькі бюджетні рамки. До цієї групи належать низькодохідні держава, дрібні островні економіки та ті, що залежать від експорту сировини або туризму.

Хто ризикує найбільше і чому

Найвразливіші категорії країн і секторів:

- Країни з низькими доходами, які імпортують паливо та продукти, ризикують опинитися без достатніх валютних резервів для покриття дефіциту платіжного балансу. Зростання цін на енергоносії означає більші рахунки за імпорт і тиск на бюджетні витрати.

- Малі острівні держави й тихоокеанські країни, які опинилися «на кінці» довгих логістичних ланцюгів і можуть зіткнутися з перебоями постачань палива та продовольства.

- Країни Близького Сходу та сусідні регіони, де пошкодження інфраструктури, скорочення інвестицій і масові переміщення людей створюють коротко- й довгострокові економічні втрати.

- Економіки, залежні від імпорту добрив і енергії, для яких подорожчання цих компонентів призведе до зниження врожайності, зростання цін на продукти й погіршення продовольчої безпеки.

Це означає не лише прямі економічні втрати, а й підвищення політичної нестабільності в країнах із слабкими соціальними буферами. Для багатьох держав це час випробувань: скорочення експорту, падіння турпотоку та залежність від зовнішньої допомоги можуть послабити довіру ринків і призвести до подальшого відтоку капіталу.

Як реагують міжнародні організації і що можуть робити уряди

МВФ уже готує механізми швидкого фінансування і координацію з іншими інституціями — Світовим банком і Продовольчою програмою ООН. Створення координаційних груп і оперативних грошових резервів покликане пом’якшити шоки платіжних балансів і закупівельну спроможність найвразливіших країн.

Урядові кроки, які можуть знизити ризики на національному рівні:

- зміцнення соціальних програм та адресної допомоги для найуразливіших верств населення, щоб уникнути гуманітарної кризи;

- створення тимчасових тарифних і митних преференцій для забезпечення безперервних поставок життєво важливих товарів;

- нарощування стратегічних резервів енергоносіїв і продовольства, а також диверсифікація постачальників;

- активна координація з міжнародними фінансовими інституціями для отримання швидкого доступу до кредитів та грантів у разі погіршення балансу платежів.

Для країн, що мають промислові зв’язки з Європою чи залежні від транзиту через Ормузьку протоку, важливим є розвиток альтернативних маршрутів постачання та інвестиції в енергоефективність. Тим часом для України, зокрема, актуальним є питання наповнення сховищ палива та стабілізації внутрішніх енергетичних поставок у переддень опалювального сезону.

Короткострокові фінансові інструменти МВФ можуть дати «передишку», але без структурних реформ і диверсифікації економічних джерел доходу вразливі країни залишатимуться в зоні ризику. Головне завдання — забезпечити, щоб допомога була оперативною, цілеспрямованою і не створювала додаткового тягаря для майбутніх поколінь у вигляді неконтрольованого боргу.

У підсумку, війна на Близькому Сході вже має відчутний економічний слід: від підвищення цін на енергоносії до загрози продовольчої нестабільності. Реальна різниця між пом’якшенням наслідків і затяжною кризою залежатиме від швидкості міжнародної координації, готовності урядів захистити найуразливіші верстви населення та ефективності використання екстрених фінансових ресурсів, які готує МВФ.