За перші три місяці року український ринок металобрухту отримав потужний удар: підприємства скоротили експорт майже на девʼять десятих. Ця різка зміна сталася одразу після урядового рішення про введення нульової ставки на експорт стратегічних сировин, що мало на меті стимулювати внутрішню переробку, але призвело до непередбачуваних наслідків.
Крах ринку: експорт металобрухту впав на 88,5% за 3 місяці після введення нульової ставки
За офіційними даними, у період січень–березень цього року обсяги експорту металобрухту впали з 80 888 тонн до 9 309 тонн, що становить зниження на 88,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Таке скорочення стало сигналом для галузі та інвесторів: поточна політика, попри благі наміри, створила дисбаланс між внутрішнім попитом, логістикою та зовнішнім ринком.
Експерти відзначають, що різкий спад експорту супроводжується зниженням платоспроможності промислових споживачів, паузою у контрактах та ростом тіньових схем, які виникають на фоні зміни правил гри. Водночас внутрішня переробка не була готова прийняти потоки сировини в повному обсязі, тож накопичення матеріалу на складах спричинило падіння цін і додатковий тиск на виробників.
Причини падіння та короткострокові наслідки
Ключові чинники, що спричинили обвал експорту, можна згрупувати так: перш за все, політичне рішення про нульову ставку було запроваджене швидко і без достатньої підготовки інфраструктури для внутрішньої переробки. По-друге, зовнішні ринки продовжують коливатися, і частина контрактів була призупинена саме через невизначеність постачань. По-третє, логістичні проблеми та підвищені витрати на транспортування утруднили оперативне перенаправлення потоків сировини.
Наслідки для підприємств очевидні: скорочення виручки, замороження інвестицій у модернізацію, звільнення робітників у дрібних пунктів прийому брухту. Для держави — втрачені валютні надходження й ризик формування сірого ринку, де експорт здійснюється з порушенням правил. Також постраждали проміжні учасники ланцюга постачання — перевізники, посередники, підприємства утилізації.
Що робити далі: рекомендації для бізнесу та влади
Щоб стабілізувати ситуацію, потрібно поєднати кроткострокові й довгострокові заходи. Для влади важливі такі кроки: запровадити прозорі механізми моніторингу експорту та запасів, створити тимчасові квоти для плавного перенаправлення потоків у внутрішню переробку, стимулювати інвестиції у переробні потужності через пільги та держпідтримку. Також необхідно посилити боротьбу з тіньовими схемами, щоб не допустити нелегального вивезення сировини.
Бізнесу варто переглянути логістику, шукати довгострокові контракти з переробниками і вкладати в автоматизацію та екологічні технології переробки. Для малих приймальних пунктів — обʼєднання в кооперативи або договірні мережі може зменшити витрати та підвищити стійкість до шоків ринку.
Повернення до докризового рівня експорту малоймовірне без цілеспрямованої політики на підтримку внутрішньої переробки та одночасного забезпечення прозорості на експорті. Іноді короткострокові адміністративні заходи дають ефект, але лише в поєднанні з економічними стимулами й модернізацією галузі можна забезпечити збалансований розвиток.
Ситуація з падінням експорту на 88,5% — це попереджувальний сигнал: країні потрібен комплексний підхід, щоб не лише забороняти чи стимулювати, а й створювати умови для сталого виробництва та збереження робочих місць у металургійній та переробній галузях.
Остання надія путіна: дорога нафта проти палаючих портів і НПЗ