Ексочільницю Словʼянська Штепу оголосили в розшук — що відомо про підозри в сепаратизмі

Київський районний суд Полтави оголосив у розшук колишню очільницю Слов'янська Нелю Штепу через повторну неявку на судові засідання. Ця новина повертає в центр уваги події 2014 року та викликає нові запитання про хід розслідування справ, пов'язаних із сепаратизмом на Донеччині.

Ексочільницю Словʼянська Штепу оголосили в розшук — що відомо про підозри в сепаратизмі

За інформацією суду, підозрювана систематично не з'являлась на слуханнях, а її місцеперебування наразі невідоме. У зв'язку з цим прокурор ініціював оголошення Нелі Штепи у розшук, а розгляд кримінального провадження призупинено до з'ясування обставин. Йдеться про підозри у діях, що кваліфікуються як посягання на територіальну цілісність України та створення терористичної організації.

Які обвинувачення їй висунуті і які факти відомі

Слідство інкримінує ексмеру Слов'янська низку статей Кримінального кодексу: частину 3 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканість України) та частину 1 статті 258-3 (створення терористичної групи чи організації). Обвинувачення базуються на низці свідчень і відеозаписів 2014 року, у яких, за версією слідства, Штепа підтримувала захоплення міста бойовиками, закликала до введення російських військ і висловлювала наміри перевести місто під іншу юрисдикцію.

Під час окупації навесні 2014 року міськраду очолювала Неля Штепа, яка публічно зверталася до мешканців і заявляла про "донбаських хлопців" та підготовку до так званого референдуму. Після звільнення Слов'янська її затримали 11 липня 2014 року. За даними слідства, з 12 квітня по 5 липня 2014 року в місті загинуло близько 117 людей унаслідок різних видів поранень у період бойових дій.

Штепа провела більше трьох років під вартою, пізніше перебувала під домашнім арештом із електронним браслетом, а у 2021 році суд обрав їй запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Водночас вона неодноразово не з'являлася на засідання, мотивуючи це станом здоров'я або іншими причинами. У 2019 році Європейський суд з прав людини присудив їй невелику компенсацію за порушення права на справедливий розгляд — близько 2,6 тис. євро моральної шкоди та 1 тис. євро судових витрат.

Контекст і можливі наслідки для справи

Оголошення у розшук означає тимчасове призупинення процесуальних дій і ставить під питання швидкість завершення справи, яка тягнеться роками. Для слідчих це додатковий виклик: встановити місцеперебування підозрюваної, забезпечити її доставку до суду і відновити розгляд матеріалів. Для суспільства та постраждалих сімей це — нагадування про те, що питання відповідальності за події 2014 року все ще залишаються відкритими.

Юридично ситуація залежатиме від того, чи буде Штепа знайдена і доставлена до суду, або чи підтвердяться її заяви про тяжку хворобу та інші обставини, що унеможливлюють участь у процесі. У разі повернення розгляд може продовжитися з урахуванням зібраних доказів, свідчень та раніше наданих матеріалів. Якщо ж місцеперебування не встановлять довго, справу можуть тимчасово закрити або перевести до іншого статусу, проте повністю закриття без вироку малоймовірне за наявності серйозних обвинувачень.

Поки що найбільш вірогідні наслідки — посилення уваги медіа та громадськості до справи, додаткові клопотання від сторін і нові судові засідання після встановлення місцеперебування. Для політичного поля Донеччини й загалом для дискусії про відповідальність у періоди збройних конфліктів ця справа залишається важливим прецедентом.

Редакція продовжуватиме слідкувати за розвитком подій у справі Нелі Штепи, зокрема за інформацією про результати розшукових дій та наступні судові кроки.