Демілітаризована зона без армій: головне із переговорів Україна–РФ у Женеві

Останній раунд переговорів у Женеві завершився без ознак реального прогресу, але ключові питання залишаються в центрі дискусій: хто й на яких умовах контролюватиме території на сході України у разі досягнення угоди. Розповідаємо коротко і зрозуміло, що стоїть за терміном демілітаризована зона і чому ідея "зони без армій" викликає більше питань, ніж відповідей.

Демілітаризована зона без армій: головне із переговорів Україна–РФ у Женеві

У центрі переговорів, які відбувалися офіційно й закрито, були не лише умови припинення вогню, а й механізми контролю над територіями. Представники сторін обговорювали варіанти розміщення спостерігачів, процедури роззброєння та режим переміщень в межах потенційної демілітаризованої зони. За словами дипломатів, на столі — кілька сценаріїв: від міжнародного моніторингу до локальних сил безпеки під контролем однієї зі сторін. Однак жоден із варіантів не набув достатньої підтримки, тож переговори завершилися без остаточного рішення.

Ключовою темою залишилося питання контролю над східними регіонами. Хто забезпечуватиме безпеку, хто відповідатиме за відновлення інфраструктури і як гарантуватиметься права місцевих жителів — ці теми викликали найбільші суперечки. Учасники не дійшли згоди, але підтвердили намір продовжити діалог.

Що саме обговорювали і які ризики лишаються

Під час зустрічей детально розглядалися такі питання: визначення меж демілітаризованої зони, строки виведення важкого озброєння, формат міжнародного контролю, а також політичні гарантії для сторін. Сторони торкалися теми повернення переміщених осіб і безпеки критичної інфраструктури.
Найбільші ризики, які називали учасники переговорів:

- небезпека створення вакууму безпеки, коли відсутність армій призведе до зростання злочинності або появи озброєних груп;
- складність організації ефективного моніторингу й контролю на великих територіях;
- політична невизначеність щодо статусу територій і прав місцевих громад;
- ризик використання дискусії про "демілітаризацію" як передумови для зміни контролю над землями.

Дипломати наголошують, що без чітких юридичних механізмів і міжнародних гарантій домовленості можуть виявитися нестійкими. Саме тому питання, хто контролює землі на сході України у випадку угоди, залишається ключовим і наразі відкритим.

Можливі сценарії розвитку і реакція громадськості

Спостерігачі виділяють кілька сценаріїв розвитку подій: від обмеженого тимчасового перемир'я з міжнародним моніторингом до довготривалої мирної угоди з розгортанням миротворчої місії. Кожен сценарій має свої переваги й недоліки, і кожен вимагає політичної волі та гарантій зі сторони міжнародних партнерів.

Громадськість і експерти реагують насторожено: багато хто вимагає прозорості процесу, участі представників місцевих громад у вирішенні питання статусу територій і чітких гарантій безпеки. Журналісти звертають увагу на те, що поняття демілітаризована зона часто використовується в дипломатії, але на місцях воно набуває складних, іноді непередбачуваних форм.

Підсумок переговорів у Женеві — це зупинка, але не кінець процесу. Сторони погодилися продовжити роботу над технічними деталями, але без компромісів із ключових питань просування вперед не очікується. Водночас міжнародна спільнота наголошує на важливості збереження дипломатичного каналу і готовності підтримати будь-які механізми, що гарантують мир і безпеку для населення на сході України.