Чорна діра прокинулася після 100 млн років сну: астрономи показали, як це було (фото)

Вперше за десятки мільйонів років вчені зафіксували явні ознаки відновлення роботи важкої галактичної системи: чорна діра у віддаленому галактичному ядрі почала випускати потужні струмені плазми. Це відкриття розширює розуміння циклів активності активних ядер галактик і підкреслює роль мультидисциплінарних спостережень у сучасній астрофізиці. У повідомленнях дослідники описують, як низка телескопів різного діапазону змогла простежити процес повернення до активного стану — від слабких рентгенівських імпульсів до довгих радіострумків.

Що відбулося

Згідно з аналізом, проведеним міжнародною групою астрономів, центральне ядро галактики, яке тривалий час було в стані відносного спокою, почало продукувати колосальні потоки матеріалу. Вони виникли внаслідок різкого зростання активності надмасивної чорної діри, що призвело до викиду плазми у вигляді вузьких струменів. Довжина цих струменів оцінюється приблизно в 1 мільйон світлових років, що робить їх одними з найпротяжніших відомих структур, пов’язаних із активними ядрами.

Команда відзначає, що відновлення активності могло бути спричинене припливом газу після злиття з меншою галактикою або зміною внутрішньогалактичних умов, що дозволило матеріалу ефективніше падати на акреційний диск довкола чорної діри. Такі події не лише запускають потужні струмені, а й змінюють екологію міжзоряного середовища в масштабах десятків і сотень кілопарсек.

Як проводили спостереження

Для документування процесу вчені поєднали дані кількох інструментів: радіотелескопів, які виявили протяжні плазмові струї, рентгенівських обсерваторій для фіксації гарячого газу та оптичних камер, що показали взаємодію струменів із навколишніми хмарами. Послідовні спостереження дозволили реконструювати хронологію подій — від першого підвищення випромінювання ядра до появи довгих радіовипромінювань.

Ключовим у відкритті стало поєднання високої чутливості та широкого поля зору, що дозволило одночасно бачити як центральний мотор активності, так і віддалені частини струменів. На опублікованих знімках помітні яскраві компакти та туманні відблиски, які свідчать про взаємодію стрімкого потоку з міжгалактичним середовищем. Дослідники підкреслюють, що саме такий мультичастотний підхід дає змогу впевнено стверджувати про масштаб події.

Чому це важливо

Відновлення активності після тривалого періоду спокою має важливі наслідки для теорій еволюції галактик. По-перше, такі явища регулюють процеси зіркоутворення: потужні струмені можуть витісняти холодний газ з центральних регіонів галактик, пригнічуючи народження нових зірок, або ж, навпаки, стиснути газ і сприяти його конденсації у віддалених ділянках. По-друге, вивчення подібних подій дає змогу краще моделювати механізми акреції і передачі енергії від чорної діри у навколишнє середовище.

Крім наукового значення, такі відкриття стимулюють технологічний розвиток та міжнародну співпрацю у сфері великих астрономічних проектів. Постановка нових цілей для спостережень, створення детальніших моделей та подальші виміри поляризації й спектрального складу струменів дозволять уточнити фізику таких систем і зрозуміти, як часто відбуваються подібні «пробудження» у Всесвіті.

У найближчі місяці команда планує продовжити моніторинг, щоб відстежити зміну форми і яскравості струменів, а також провести порівняння зі схожими випадками в архівах спостережень. Це відкриття — нагадування про те, що навіть після сотень мільйонів років «сну» космічні гравці можуть повернутися з новою енергією, змінюючи свою галактичну домівку та наше розуміння динаміки Всесвіту.