Без перемир'я й завершення війни: що кажуть військові про шанси на мир у 2026 чи 2027 — УП

Солдати та офіцери, опитані медіа, дають суперечливу, але радше реалістичну картину шансів на припинення війни: оптимізм щодо нового міністра оборони поєднується зі скепсисом щодо швидких домовленостей. Багато бійців вважають, що найближчі роки — це етап загартування позицій, підготовки та витримки, а не швидкого повернення до мирного життя.

Без ілюзій: настрої на фронті і ставлення до переговорів

За словами військових, настрої в частинах визначаються щоденним ризиком, логістикою та відчуттям державної підтримки. Якщо з одного боку спостерігається позитивна реакція на кадрові зміни в Міністерстві оборони, то з іншого — бачення перспектив перемир'я залишається стриманим. Бійці наголошують: поки немає гарантованих механізмів контролю та реальної демілітаризації зон бойових дій, будь-які домовленості можуть бути тимчасовими.

Військові часто підкреслюють, що переговорний процес — це не лише політичні декларації, а складна комбінація дипломатії, економіки та боєздатності. Тому навіть при бажанні сторін зупинити ескалацію потрібен час на перевірку намірів і створення міжнародних гарантій. Саме через це багато хто серед особового складу прогнозує, що війна може тривати ще два роки і більше — до 2026 або 2027.

Три сценарії розвитку подій до 2026–2027 років

Аналізуючи думки військових, можна виокремити кілька реалістичних сценаріїв. Перший — «затяжний конфлікт»: фронт стабілізується, але повноцінного припинення вогню не відбувається; активні бойові дії періодично поновлюються. У цьому випадку ключовим фактором буде збереження боєздатності ЗСУ і підтримка партнерів.

Другий — «локальні перемир'я з затримкою загального миру»: сторони домовляються про тимчасові режимі тиші на окремих ділянках, але масштабні уступки або відведення сил не відбуваються. Військові бачать у цьому варіанті можливість зменшення людських втрат, але не остаточного рішення конфлікту.

Третій — «раптовий дипломатичний прорив», найменш імовірний з погляду солдатів: серйозні міжнародні переговори можуть привести до комплексного мирного плану. Однак для такого сценарію потрібні сильні політичні стимули, економічні важелі та готовність до компромісів з обох сторін. Часто військові вважають цей варіант малоймовірним у горизонті 2026–2027 років.

Особливо гостро піднімається питання територій: чи зупиниться агресор на контролі лише Донбасу, чи продовжить просування. Бійці, котрі пройшли декілька ротацій, висловлюють побоювання, що без міжнародного тиску та ефективних санкцій ризик розширення окупації зберігається. Тому ключове завдання — нарощувати оборонну спроможність та інтегрувати міжнародну допомогу у довготривалу стратегію.

Що означають прогнози для суспільства і політики

Якщо військові прогнози виявляться правдивими, суспільству варто готуватися до тривалого періоду мобілізаційних зусиль: економічної, соціальної та гуманітарної підтримки. Політикам слід формувати стратегії, що поєднують дипломатичні ініціативи з реальними військовими можливостями. Мир не настане автоматично — він потребуватиме поетапної роботи на багатьох фронтах одночасно.

Водночас військові наголошують на важливості морального стану в тилу. Підтримка родин бійців, прозора інформаційна політика та чіткі цілі державної стратегії зміцнюють бойовий дух і зменшують ризики внутрішніх напружень. Це також один із факторів, що впливає на довгострокові перспективи завершення конфлікту.

Підсумовуючи, можна сказати, що оцінки військових щодо шансів на мир у 2026 чи 2027 роках носять домінуюче прагматичне забарвлення: вони передбачають, що без радикальних змін у переговорах та без значного міжнародного втручання мир навряд чи відновиться швидко. Тому планування й інвестування в оборону, підготовка до тривалішого періоду протистояння й активна дипломатія мають залишатися пріоритетами для країни.