Сергій Пономарьов
В Одесі суд розглядатиме справу трьох діячів проросійського підпілля, яких обвинувачують у спробі дестабілізувати ситуацію в регіоні та створити незаконне квазідержавне утворення. За даними слідства, керівник проросійської громадської організації, секретар єпархії Української православної церкви та очільник руху «Антимайдан» на Куликовому полі діяли не самостійно, а за підтримки російських політичних кіл.
Обвинувальний акт щодо трьох фігурантів уже скерували до суду. Їм інкримінують державну зраду, а також посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Слідство вважає, що підозрювані брали участь у підготовці проросійських акцій, вербуванні прихильників, організації силових угруповань і спробі захопити адміністративну будівлю.
Спроба проголосити «Одеську народну республіку»
Події, які стали основою кримінального провадження, розпочалися наприкінці лютого 2014 року. У період гострої політичної кризи в Україні обвинувачені, за версією правоохоронців, вступили у змову з представниками російських політичних та силових кіл. Їхньою метою було використати суспільне напруження для створення в Одесі осередку антиукраїнського руху.
У місті організували публічну акцію, під час якої лунали заклики до росії ввести війська на територію України. Таку вимогу намагалися виправдати нібито необхідністю захисту російськомовного населення. Насправді, як наголошують слідчі, подібна риторика мала підштовхнути громадян до протистояння з українською державою та створити підстави для втручання країни-агресора.
3 березня 2014 року проросійські активісти за участю обвинувачених прибули до будівлі Одеської обласної ради. Учасники акції погрожували захопити установу та вимагали від депутатів підтримати проголошення так званої «Одеської народної республіки». Ініціатори плану розраховували, що місцеві обранці легалізують сепаратистське рішення, однак депутати відмовилися його підтримувати.
Спроба нав’язати незаконний сценарій не вдалася, проте, за матеріалами провадження, організатори не припинили діяльність. За проведення провокацій і спробу розхитати ситуацію в області вони, як встановило слідство, отримали від російських кураторів близько 40 тисяч доларів. Гроші могли використовувати для фінансування агітації, залучення учасників акцій та підготовки подальших силових дій.
Куликове поле як база проросійських угруповань
У березні та квітні 2014 року на Куликовому полі в Одесі облаштували табір, який став місцем збору прихильників проросійського руху. Там діяли угруповання з назвами «Православна дружина» та «Одеська дружина». Їхні учасники позиціонували себе як захисники традиційних цінностей, однак фактично поширювали ідеї так званого «русского мира» та закликали до зближення з росією.
У таборі проводили агітаційні заходи, формували загони активістів і готували людей до можливого протистояння. У публічних виступах представники руху заперечували легітимність української влади, ставили під сумнів державний суверенітет і намагалися переконати громадян, що Одеса має вийти з-під контролю Києва.
Поступово словесна пропаганда переросла у відкриту конфронтацію. Учасники проросійських осередків вступали в сутички з представниками українського руху Євромайдан. За даними слідства, протистояння не було випадковим: його готували заздалегідь, а активістів забезпечували організаційною підтримкою та координували їхні дії.
Правоохоронці також встановили можливу домовленість між проросійськими угрупованнями та тодішнім керівником міліції громадської безпеки Одеської області. Посадовець, за матеріалами кримінального провадження, мав не перешкоджати діям учасників незаконних формувань. Така бездіяльність створила умови для масових заворушень, які відбулися в Одесі 2 травня 2014 року.
Ексчиновника міліції, якому закидали сприяння заколотникам, уже притягнули до кримінальної відповідальності в іншій справі. Його провадження розглядалося окремо від матеріалів щодо трьох організаторів проросійського руху.
За що судитимуть обвинувачених
Дії трьох фігурантів кваліфікували як державну зраду та посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. За версією обвинувачення, злочини вчинялися групою осіб за попередньою змовою. Йдеться не лише про публічні заклики, а й про конкретні кроки для захоплення органів влади, створення незаконної адміністрації та організації масових заворушень.
Усі обвинувачені тривалий час переховуються від українського правосуддя. Частина з них перебуває на території росії, інші можуть знаходитися в тимчасово окупованих районах України. Через це досудове розслідування проводили в спеціальному порядку за відсутності підозрюваних, який у юридичній практиці називають провадженням in absentia.
Передача обвинувального акта до суду означає, що справа переходить до наступної стадії. Суд має дослідити докази, перевірити обставини організації проросійських акцій, встановити роль кожного фігуранта та надати оцінку їхнім зв’язкам із представниками росії. Остаточні висновки щодо вини обвинувачених може зробити лише суд після повного розгляду матеріалів.
У разі доведення вини фігурантам загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення з конфіскацією майна. Водночас розгляд справи матиме значення не лише для покарання конкретних людей. Він також може допомогти відтворити механізм, за допомогою якого росія намагалася використати місцеві проросійські сили для захоплення влади в українських містах після початку агресії.
Масові заворушення в Одесі 2 травня 2014 року стали однією з найтрагічніших сторінок того періоду. Унаслідок сутичок у центрі міста та пожежі в Будинку профспілок загинули 48 людей, ще понад 200 отримали поранення. Саме тому встановлення організаторів, координаторів і фінансових спонсорів тих подій залишається важливим завданням українського правосуддя.