Ірма Шелест
Російська армія продовжує штурмові дії на українському фронті, незважаючи на надзвичайно високий рівень втрат. За оцінкою військового представника НАТО, лише протягом вересня росія могла втратити понад 50 тисяч військовослужбовців. Йдеться про загальну кількість загиблих і поранених окупантів, які вибули з бойових дій.
Такі цифри свідчать про те, що російське командування й надалі робить ставку на виснаження української оборони масованими атаками. Замість збереження особового складу окупаційні війська регулярно кидають у бій нові групи піхоти, намагаючись знайти слабкі місця в позиціях Сил оборони України. При цьому просування російських підрозділів часто вимірюється окремими посадками, невеликими ділянками території або кількома сотнями метрів.
Втрати росії у вересні перевищили 50 тисяч військових
За наведеними оцінками НАТО, у вересні загальні втрати російської армії становили більш як 50 тисяч осіб. Із них приблизно 28 тисяч, за даними військового представника Альянсу, могли загинути. Решта припадає на поранених, частина з яких не здатна повернутися до бойових підрозділів у короткі терміни.
Важливо, що військові втрати включають не лише загиблих на полі бою. До цієї категорії також зараховують поранених, зниклих безвісти та військовослужбовців, які через тяжкий стан здоров’я більше не можуть виконувати бойові завдання. Тому загальна цифра демонструє масштаб проблем російської армії, навіть якщо її командування продовжує звітувати про нібито успішні наступальні операції.
За інформацією, яку цитують у повідомленні, за аналогічний період Сили оборони України втратили близько 5 тисяч військовослужбовців. Різниця між показниками може свідчити про ефективність української оборони, а також про те, що російські війська змушені проводити штурми у надзвичайно складних умовах. Водночас будь-які оцінки втрат під час активних бойових дій можуть уточнюватися після отримання нових даних.
Українські підрозділи використовують розвідувальні та ударні безпілотники, артилерію, мінні загородження, протитанкові засоби й інші види озброєння. Це дає змогу виявляти штурмові групи ще на підході до українських позицій і завдавати ударів по них до початку безпосереднього бою.
Російське командування продовжує штурми попри ціну наступу
Окупанти намагаються просуватися вперед через так звані «зони смерті» — відкриті або добре прострілювані ділянки місцевості, де російські військові стають цілями для українських дронів, артилерії та мінометів. У таких умовах навіть невелика штурмова група може зазнати значних втрат ще до того, як наблизиться до оборонних рубежів.
Одним із поширених тактичних підходів російської армії залишається використання малих піхотних груп. Їх можуть відправляти хвилями, щоб виявити розташування українських вогневих засобів, перевірити мінні поля або спробувати закріпитися на передових позиціях. Якщо перша група знищується, командування може направити наступну, не відмовляючись від поставленого завдання.
Тактика постійного тиску дозволяє російським військам подекуди досягати локальних результатів, однак ціною значних втрат. Для поповнення підрозділів росія використовує мобілізаційні ресурси, контрактників, ув’язнених та іноземних найманців. Проте швидке поповнення особового складу не означає підвищення якості підготовки військових. Часто новобранці мають обмежений досвід і проходять коротке навчання перед відправленням на передову.
Виснаження особового складу позначається і на спроможності російських підрозділів проводити складні операції. Великі втрати призводять до того, що досвідчених командирів та операторів техніки замінюють менш підготовлені військові. Це, своєю чергою, може спричиняти помилки під час планування атак, проблеми з координацією та зростання кількості покинутої або знищеної техніки.
Загальні втрати росії від початку повномасштабної війни
Улітку представники НАТО оцінювали, що від початку повномасштабного вторгнення росія могла втратити понад 1,4 мільйона військових убитими та пораненими. Надалі ця цифра продовжила зростати через високу інтенсивність бойових дій і спроби російської армії зберегти наступальний тиск на окремих напрямках.
Оцінка понад 1,4 мільйона втрат є сукупною і не означає, що всі ці військовослужбовці загинули. Вона охоплює поранених різного ступеня тяжкості, зниклих безвісти та тих, хто залишив поле бою через нездатність продовжувати службу. Водночас кількість загиблих, яка фігурує в оцінці втрат за вересень, демонструє особливо високу інтенсивність штурмових дій протягом одного місяця.
Станом на жовтень загальні втрати особового складу російських військ, за українськими підрахунками, перевищили 1,5 мільйона осіб. Щодня Сили оборони України повідомляють про знищення сотень окупантів, а також ворожих танків, бойових броньованих машин, артилерійських систем, засобів протиповітряної оборони та автомобільної техніки.
Постійне зростання втрат створює для росії серйозні довгострокові проблеми. Армія може компенсувати частину нестачі людей новими наборами, але відновити бойовий досвід, професійну підготовку та злагодженість підрозділів значно складніше. Саме тому навіть за наявності ресурсів для продовження війни російські наступальні операції потребують дедалі більшої кількості особового складу та техніки.
Високі втрати російської армії у вересні вкотре демонструють ціну її наступальної стратегії. Попри десятки тисяч вибулих військових, російське командування не відмовляється від спроб штурмувати українські позиції. Для Сил оборони України це означає необхідність зберігати пильність, посилювати оборонні рубежі та максимально ефективно використовувати дрони, артилерію, мінні загородження й розвідувальні можливості.