Сергій Пономарьов
Український дипломат і колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко різко розкритикував підхід адміністрації Дональда Трампа до війни росії проти України. На його думку, Вашингтон демонструє подвійні стандарти: з одного боку, говорить про необхідність завершення війни дипломатичним шляхом, а з іншого — допускає економічну співпрацю з державою-агресоркою. Така політика, переконаний дипломат, не наближає мир, а лише створює для кремля додаткові можливості.
Огризко вважає, що для президента США українське питання стало серйозною перешкодою на шляху до бажаного масштабного бізнесу з росією. Саме тому, за його оцінкою, Дональд Трамп не зацікавлений у максимальному посиленні санкційного тиску на Москву. Україна в такій логіці перетворюється на «кістку в горлі», яку американський лідер хотів би прибрати зі шляху до домовленостей із кремлем.
Окремо дипломат звернув увагу на рішення, пов’язані з можливим постачанням російського дизельного палива на світові ринки. На його думку, подібні кроки мають не лише економічний, а й політичний сигнал. Якщо росія, яка веде загарбницьку війну, отримує змогу відновлювати торгівлю та заробляти на енергоресурсах, це послаблює санкції та зменшує ціну агресії для кремля.
Чому Трамп не посилює тиск на Москву
Володимир Огризко назвав суперечливою ситуацію, за якої Сполучені Штати говорять про підтримку України, але водночас не використовують усі доступні важелі для примусу росії до припинення війни. США мають значний фінансовий, технологічний і політичний ресурс, щоб завдати російській економіці серйозного удару без прямого залучення американських військових до бойових дій.
На переконання дипломата, йдеться передусім про жорсткі та системні санкції. Обмеження проти енергетичного сектору, банківської системи, експорту технологій і логістики могли б суттєво вплинути на здатність росії продовжувати війну. Проте для цього потрібна політична воля, якої, як вважає Огризко, нинішня адміністрація США не демонструє.
Дипломат також скептично оцінює роль американських посадовців, які публічно говорять про відсутність перспектив дипломатичного врегулювання, але не формулюють чіткої відповіді на головне питання: що саме Сполучені Штати готові зробити для зупинки агресора. Підтримка України, за його словами, не повинна бути самоціллю або способом затягування конфлікту. Вона має створювати умови для поразки російської агресії та відновлення справедливого миру.
Огризко називає цинічною політику, коли агресора і жертву намагаються поставити на один рівень. Росія розпочала війну, окупувала українські території та продовжує завдавати ударів по цивільній інфраструктурі. Тому заклики до компромісу без покарання кремля можуть спричинити не завершення конфлікту, а новий етап нестабільності.
На думку дипломата, Москва сприймає нерішучість Заходу як слабкість. Кожна пауза в ухваленні санкційних рішень, кожен виняток для російського бізнесу або енергетики дає кремлю можливість адаптуватися, накопичувати ресурси та продовжувати тиск на Україну.
Чи загрожує росія повномасштабною війною Європі
Володимир Огризко вважає, що росія наразі не має достатніх ресурсів для відкриття повномасштабного фронту проти Європи. Російська армія зазнає значних втрат в Україні, а її військово-промисловий комплекс змушений працювати в умовах обмеженого доступу до сучасних технологій і комплектувальних.
Водночас це не означає, що європейські країни можуть ігнорувати російську загрозу. Москва вже веде проти Європи гібридну війну, яка охоплює диверсії, кібератаки, шпигунство, дезінформаційні кампанії та спроби впливати на суспільні настрої. Такі дії не завжди мають вигляд відкритого військового нападу, але вони поступово послаблюють державні інституції та довіру громадян.
Росія може не розпочати прямий наступ на країни НАТО, але здатна постійно перевіряти межі дозволеного. Йдеться про пошкодження інфраструктури, втручання у вибори, вербування агентів, провокації на кордонах і атаки на об’єкти критичної інфраструктури. Саме в цьому полягає одна з головних небезпек для Європи: кремль намагається досягати політичних цілей без офіційного оголошення війни.
За оцінкою дипломата, європейським країнам необхідно відмовитися від надмірного страху перед російською реакцією. Якщо держави постійно побоюватимуться чергових погроз із Москви, це лише заохочуватиме кремль до нових шантажистських кроків. Безпека Європи потребує не декларацій, а спільного виробництва зброї, посилення розвідки, захисту кордонів і швидкої відповіді на гібридні атаки.
Україна, за словами Огризка, уже довела, що технологічна перевага, ефективна логістика та точкові удари можуть компенсувати чисельну перевагу противника. Знищення військових складів, командних пунктів і маршрутів постачання безпосередньо впливає на здатність російських військ вести бойові дії.
Україна має посилювати союз із Європою
У ситуації, коли політика Вашингтона залишається непередбачуваною, Україні необхідно поглиблювати співпрацю з європейськими державами. Огризко наголошує: українська та європейська безпека вже стали взаємопов’язаними. Україна захищає східний кордон Європи, а європейські країни мають допомагати Києву ресурсами, зброєю, фінансами та політичною підтримкою.
Важливим напрямом такої співпраці дипломат називає нарощування європейського оборонного виробництва. Фінансова допомога Україні повинна перетворюватися не лише на закупівлю готового озброєння, а й на створення спільних підприємств, виробничих ліній і довгострокових програм. Це дозволить одночасно зміцнити українську армію та обороноздатність самого Європейського Союзу.
Окреме питання — використання заморожених російських активів. У Європі побоюються можливих судових позовів із боку Москви, однак Огризко вважає такі страхи перебільшеними. Росія є державою-агресоркою, яка порушила основоположні норми міжнародного права, тому її фінансові ресурси мають бути спрямовані на відновлення України та компенсацію завданих збитків.
Передача заморожених російських активів Україні могла б стати одним із найсильніших економічних і політичних сигналів для кремля. Це продемонструвало б, що агресія має конкретну ціну, а міжнародна спільнота не дозволить росії уникнути відповідальності. Водночас такі кошти допомогли б Україні фінансувати оборону, відновлення енергетики та підтримку громадян.
Огризко переконаний, що Європа не повинна сприймати Україну лише як щит, який має виснажитися заради порятунку інших держав. Київ зацікавлений у збереженні Європи так само, як європейські країни зацікавлені в українському спротиві. Саме тому партнери мають діяти як рівноправний союз, а не як сторони, між якими існує одностороння залежність.
Головний висновок дипломата полягає в тому, що Україна не може будувати свою стратегію лише на очікуванні рішень Дональда Трампа. Потрібно зміцнювати власну оборонну промисловість, розширювати партнерство з Європою та домагатися рішень, які зроблять Росію нездатною продовжувати агресію. Лише поєднання української стійкості, європейської єдності та реального економічного тиску здатне змусити кремль відмовитися від планів подальшої ескалації.